Третий президент Грузии Михаил Саакашвили 29 ноября в ходе выступления в Тбилисском городском суде обратился к гражданам Украины.
«Я хочу приветствовать своих сограждан в Украине. Я очень по вам скучаю. Я хочу, чтобы вы знали, что ко мне применяли пытки и относились бесчеловечно. Но я держусь. И я научился этому в Украине. Я очень вам благодарен», – сказал политик на украинском.
Запись этого фрагмента опубликовал в Facebook основатель общественной платформы «Нова країна» Виталий Манько.
Кілька хвилин тому в суді Mikheil Saakashvili звернувся до українців: «По-перше, хочу привітати своїх співгромадян в Україні. Я дуже за вами сумую. Я хочу, щоби ви знали, що до мене використовували тортури і нелюдську поведінку. Але я тримаюсь. І я навчився цьому в Україні. Я дуже вам вдячний».
Я спілкувався з багатьма із соратників Михайла. Дехто вже не вірить, що його можливо повернути в Україну. Втім така можливість залишається і вона дещо залежить від української влади. Потрібно розуміти, що утримання Михайла Саакашвілі в тюрмі не вигідне насамперед грузинській владі. Він був, є і буде лишатися кісткою в горлі правлячих еліт Грузії. Проковтнути бунтаря грузинська влада не може, а виштовхнути назовні – не дозволяє смак крові Михайла, який відчули, щойно він опинився в їх руках.
Грузинська влада майже загнала себе в патову ситуацію, перед нею – дилема. Відпустити Михайла – це визнати свою неміч і помилки, що неможливо в принципі. Мордувати його далі – це загнати себе в міжнародну ізоляцію та підсилити вуличні протести, що негативно відгукнеться на довірі до грузинської влади. Судити Михайла – це ставати на репутаційні граблі, адже кожне судове засідання спричинить медійний ефект не менше, ніж засідання ради безпеки ООН. Михайло буде використовувати приміщення суду як гучну трибуну, і він достукається до міжнародного політикуму. Це спричинить рано чи пізно санкції проти влади. Наслідки відчує на собі кожен громадянин Грузії.
Компромісне рішення – депортувати Михайла до України. Але віддати його просто так, не отримавши взамін від України чогось рівнозначного за вагою, грузинська влада не може суто по своїх поняттях. В той самий час Володимир Зеленський, як кожен лідер держави, конче потребує історії перемог, натомість він втянутий в історію скандалів.
Нічого неможливого немає. Володимир Зеленський може знайти пропозицію для влади Грузії, аби справедливість восторжествовала і лідер пострадянської доби опинився на волі. Для цього потрібна політична воля та розпочатий процес повернення, до якого буде долучено громадські та політичні кола. Я особисто готовий допомагати цьому процесу.
Опубликовано Виталием Манько Понедельник, 29 ноября 2021 г.